Відродитися, витримать, жить…



Анна Дмитрівна ІГНАТЮК народилася 1941 року в смт. Іванків Київської області. Вона – талановита самодіяльна художниця. За все життя намалювала десятки, а, може, й сотні, картин. Скільки – конкретно сказати неможливо, адже більшість зі своїх художніх полотен вона дарувала друзям, знайомим, шанованим людям.

Давно захоплюється поезією. Як і її живописні картини, вірші теж пишуться, здебільшого, яскравими кольорами, теплотою і ніжністю душі, відданістю і любов’ю серця дружини, матері, бабусі, подруги, колеги, просто людини, закоханої в рідний край. У них – краса поліських ставків та лісів, непримітних річечок, білокорих берізок і гнучких верб, до болю близьких вулиць і стежин. У них – посвяти дорогим серцю людям, які жили чи живуть поруч. У них – радість і сум, любов і страждання, гумор і сарказм, філософські думки про буття земне і вічність…

Хоч уже не один рік А.Д.Ігнатюк на пенсії, її активна громадянська позиція і життєва енергія не дають сидіти вдома. Вона створила в райцентрі сімейний клуб з таких же жіночок-активісток – ветеранів праці, давши йому прекрасну назву «Душі криниця». Згодом на базі клубу почав діяти ще й самодіяльний співочий колектив «Криничанка», котрий теж очолила Анна Дмитрівна. За його високу виконавську майстерність і самобутність, численні виступи на районних і сільських сценах в Іванківському та в інших районах Київської області, в зоні відчуження ЧАЕС, у місті Києві, в основному – з авторськими піснями на слова А.Д. Ігнатюк, що покладені на музику її сином Володимиром та музичним керівником ансамблю Олександром Якименком, колективу «Криничанка» присвоєно почесне звання «народного».

І ось, нарешті, її особиста книга “Любов і біль”. У назві – основні почуття, які переповнюють душу нашої землячки-поетеси. Чому саме вони – довідаєтесь, ближче познайомившись із самими творами Анни Дмитрівни. І хай буде благословенним для авторки цей творчий доробок, шанованим для кожного, кому потрапить до рук. Нехай додасть він їй невичерпного натхнення на довгі літа. Хай ніколи не міліє криниця її глибокої, щирої, доброї душі!

zbirca2.jpg

Чорнобилянам

Живете всі у власній ви оселі,
На з діда – прадіда своїй землі.
Хтось охрестив болюче – “самосели”,
Аж гірко й соромно мені.

Ви в землю цю корінням повростали,
В ліси безмежні, батьківські поля,
Куди б вас не везли, куди б не виселяли,
Ви знов вернетесь “на круги своя”.

Стоять, як пустки, по сусідству хати,
Кругом полин, чорнобиль, лобода,
Ніхто із вас ні в чім невинуватий,
Що так зненацька вдарила біда.

Звичайні люди, тільки на обличчя
Лягла навік жорстока та печать,
Що ні за рік, а ні через сторіччя
Вже радість не розвіє тут печаль.

В очах скорбота, мозолясті руки,
І добре, якщо хтось живе удвох.
Не поруч діти, десь в світах онуки,
Не бачившись померти, не дай Бог.

Ніщо не згоїть в вашім серці рани,
І добре вам лише в своїм селі.
Я б вас назвала просто: “ветерани
Спустошеної атомом землі”.

Полин

Чорнобиль дихає нам в спину –
Полинна зірка вирвалася з рук.
На землю впала, як лиха година,
Принісши нам і сліз, і тяжких мук.

Ні, це не був лиш день вчорашній,
Про це історія ще скаже і сама.
Біль той живий навіки в серці нашім –
Минулого в Чорнобиля нема.

Ми витримаєм, вистоїм, щоб жити,
І вірим в чисті райдуги з дощем.
Любити будем і добро творити,
Не зрадим рідну землю, не втечем.

Подякуєм же Богу за спасіння,
Хай дасть для людства часу тихий плин,
Щоб всі прийдешні наші покоління
Не обпалились зіркою Полин.

Моїм землякам

Іванківці, мої ви земляки,
Усі оті, хто в ядерному герці.
Із нами поруч всі оці роки,
Прожив отут, з Чорнобилем під серцем.

Ми не з книжок те лихо пізнавали,
Не з телевізора, газет і не з кіно.
Не по секрету нам ” на вушко ” розказали,
Про те, яке страшне для всіх воно.

На власні очі бачили ми з вами,
На власнім серці все перенесли…
І довго будуть ще нагадувать ночами
Видіння нам про жах тої весни.

В квітневу ніч Іванків, як в облозі,
Автобусів незліченим числом.
З понтонних переправ й по київській дорозі
Машин потужних гуркіт донесло.

По місту – чужі люди, як химери,
У білому, зеленому, рябім,
Кругом міліція, військові. БеТееРи,
В лугах – пожежних таборів ряди.

Усі були ми з вами у тривозі,
А як же ті, що залишись “там”?
І ось вже чутка, що людей вивозять
І їх прийнять потрібно нам.

Так, ми були готові їх приймати,
Бо не одна іванківська сім’я
Була для постраждалих наче мати,
Чужих людей всіх знала на ім’я.

Хтось перевдяг чорнобильську родину,
Змиваючи пил атомний смертельний,
Хтось зготував обід, прийняв гостинно,
Приготував для всіх зручні постелі.

Тривога, смуток – далі що робити?
У жоднім домі, в жодному дворі
Не бігають, не веселяться діти,
Лиш тополиний пух кружляє угорі.

По вулицях цементовози спритні
Пилюку піднімають до небес.
Ми стільки їх побачили у квітні,
Що вистачить на вік увесь.

Як вистачить нам ядерного пилу,
Тяжких недугів, горя і біди.
Вже скільки тисяч нас лягло в могилу
Без часу і без строку. Назавжди…

Іванківці, мої ви земляки,
Здоров’я всім, достатку й миру!
Хай Бог на довгі вам роки
Пошле упевненість і в щастя віру.

Нехай не ви реактор той гасили,
Та ви були готові в ніч і вдень,
Й на кожному посту ви віддавали сили,
Рятуючи і землю, і людей.

Рахунок часу вже по-своєму веде
Злим атомом уражене Полісся.
Ми згадуєм, хоч скільки років ще пройде,
Чи “до Чорнобиля” було це, а чи “після”.

У нас свій власний погляд на життя –
Ми з вами ще жива, а не закрита зона,
У кожного, де серця чуть биття,
Чорнобильські натужно дзвонять дзвони.

Іванківці, шановні земляки,
Нам ту весну назад не повернути.
Нестримною ходою йдуть роки,
А ми те все не можемо забути!

Автор: Андрій |  Рубрика: 1. Новини, 5. Відлуння Чорнобиля

УСЕ ДЛЯ ВАС, ЖІНКИ:



ВІТАННЯ, ВИСТАВКИ, КВІТИ І ПІСНІ…

 2.jpg

З нагоди Міжнародного жіночого дня – 8 Березня у Центрі “Довір’я” відбулося урочисте свято – в стилі колишніх блакитних вогників. Його організували і провели активістки районної організації Спілки жінок України, членом якої є директор Центру Бабич Галина Гаврилівна. На «вогник» були запрошені представниці славного жіноцтва району – керівники деяких установ і організацій та прості трудівниці. Заздалегідь у фойє, коридорах, залі були влаштовані виставки творчих робіт місцевих умільців, майстрів пензля, фотооб’єктива, флористики та ін. Всі бажаючі мали змогу взяти участь і в безпрограшній лотереї… А коли за святковими столиками (про які подбали також чоловіки!) в залі зібралися гості, зазвучали вітання – прозові, поетичні, музичні. Звісно, більшість їх була від чоловіків, насамперед, керівників району, представників трудових колективів. Упереміж з їх виступами влаштовувались конкурси (за що переможці отримували суто жіночі призи).

 1.jpg

Швидко сплинув час. З усмішками, гарним настроєм, щиросердечними чоловічими вітаннями, букетами квітів і подарунками залишали гості центр «Довір’я».

51.jpg

Автор: Андрій |  Рубрика: 1. Новини, 3. Діяльність центру, 6. Співпраця

Рубрика “Запитували – відповідаємо”



Чорнобиль. Запитували - відповідаємо

Яка динаміка очищення ґрунтів від радіоактивного забруднення (зокрема, у 4-і зоні). Існує думка, що процеси очищення від радіації відбуваються швидше, аніж прогнозувалося. Чи це так?

– Динаміка очищення ґрунту від радіонуклідів залежить тільки від їх радіоактивного розпаду. Винос рослинністю, горизонтальна і вертикальна міграція радіонуклідів у ґрунтах не дає будь-якого істотного впливу на очищення ґрунту. Для цезія-137 період напіврозпаду складає близько ЗО років. Тобто за ЗО років після аварії, в 2016 році, його вміст у ґрунті зменшиться в 2 рази по відношенню до початкового в 1986 році, через 60 років, у 2046 році, – в 4 рази, через 90 років – у 8 разів і т.д. Відносна динаміка зменшення радіоактивного забруднення територій не залежить від початкової щільності забруднення і є однаковою для різних зон.

Тому очищення територій від радіоактивного забруднення швидше, ніж прогнозувалося, відбуватися не може.

А от зменшення забруднення рослинності та продуктів харчування в перші роки після аварії відбувалося достатньо швидко, але пов’язане це було не з очищенням ґрунтів від радіонуклідів, а із застосуванням контрзаходів і з міцною фіксацією радіонуклідів у ґрунті, що призводило до зменшення кореневої доступності радіонуклідів для рослин. В нинішній час цей процес уже стабілізувався і зменшення забруднення рослинності також обумовлено в основному радіоактивним розпадом радіонуклідів (зменшення забруднення рослинності в сільськогосподарській продукції складає близько 2% в рік).

В. Кашпаров,
директор Українського науково-дослідного інституту
сільськогосподарської радіологи Національного університету
біоресурсів і природокористування України; доктор біологічних наук.

Автор: Андрій |  Рубрика: 1. Новини, 5. Відлуння Чорнобиля

До Дня ліквідаторів ЧАЕС



Іванківський центр «Довір’я» до Дня вшанування ліквідаторів наслідків аварії на ЧАЕС провів ряд заходів: це інформаційні зустрічі учасників ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи із підлітками, збір матеріалів про ліквідаторів Іванківського району для Книги пам’яті, що готує музей Чорнобиля м. Київ.

zustrich-1.jpg

Традиційні шахово-шашкові турніри як серед школярів району, так і серед самих ліквідаторів щороку активно організовує волонтер центру «Довір’я», майстер спорту з шахів Микола Комаренко, який вже майже 14 років очолює шаховий клуб «Довір’я», ініціатором якого були ліквідатори Анатолій Карпенко, Юрій Буханець, Віктор Доценко, Федір Черв’яківськівський, Дмитро Жупинас та ін.

zustrich-2.JPG

Підготовлено та розповсюджено інформаційні буклети «Якщо я живу на забрудненій території».
Цікавою була фотовиставка «After Chernobyl» та зустріч з її автором американцем Майклом  Форстером Ротбартом, який з фотокамерою в руках вивчає життя людей після техногенних катастроф на території бувшого Радянського Союзу.

zustrich-3.jpg

Цього разу на засіданні клубу «Супер-герой», приуроченого Дню ліквідатора, підлітки вправлялися у сміливості, мужності, орієнтації на місцевості. Змагання між загонами було захоплюючим. Особливу кмітливість проявили брати Деримарки з Термахівки, Вадим Булавенко з Іванкова.
11 грудня проведено «День здоров’я», де відбулися індивідуальні та групові зустрічі та консультації психологів, лікарів, юристів з населенням Іванкова та Іванківського району, проведено обстеження з допомогою комп’ютерного діагностування серед ліквідаторів.

zustrich-4.JPG

Автор: Андрій |  Рубрика: 1. Новини, 2. Все про центр, 3. Діяльність центру